Ліна Василівна Костенко

19 березня  - 85 років від д. н., українська письменниця, лауреат Шевченківської премії, герой України (1930)



Однією з важливих і принципових ознак у поезії протягом останніх десятиліть є глибоке усвідомлення ваги художнього слова як документа часу, що відбиває глибинну суть фактів і явищ, соціально-емоційну атмосферу життя. Майстри поетичного слова засвідчили своєю творчістю, що найвище покликання літератора – «жити інтересами народу, ділити з ним радість і горе, утверджувати правду життя, наші гуманістичні ідеали»


Хай буде легко. Дотиком пера.
Хай буде вічно. Спомином пресвітлим.
Цей білий світ — березова кора,
по чорних днях побілена десь звідтам.

Сьогодні сніг іти вже поривавсь.
Сьогодні осінь похлинулась димом.
Хай буде гірко. Спогадом про Вас.
Хай буде світло, спогадом предивним.

Хай не розбудить смутку телефон.
Нехай печаль не зрушиться листами.
Хай буде легко. Це був тільки сон,
що ледь торкнувся пам’яті вустами.